Через поширення коронавірусу Covid-19 Кабінет Міністрів запровадив в Україні карантин. Обмеження діятимуть з 12 березня по 3 квітня. Що робити українцям, аби зберігати спокій під час кризового стану, у якому перебуває країна, та не піддаватись паніці після перегляду новин – читайте у нащому матеріалі.

Важливо По всій Україні ввели карантин через коронавірус: що зміниться

Карантин в Україні: коротко

  • Карантин запроваджено на три тижні – з 12 березня до 3 квітня. На цей час пропонують заборонити проведення масових культурних, спортивних та розважальних заходів (де заплановано участь 200 та більше осіб), а також навчальний процес у школах, університетах і дитсадках.
  • Ця заборона не стосується заходів державної необхідності, як засідання Верховної та обласних рад. Проведення спортивних заходів буде можливим з дозволу міжнародних організацій, але обов'язково без глядачів.
  • Крім того, обмеження торкнуться і українських кордонів. Зокрема, з 12 березня планують залишити лише 49 КПП замість 219.

"Криза – це ресурсний стан, головне прибрати присмак катастрофи. Під час кризи добре вчитись чомусь новому. Вчитися про себе піклуватись. Вчитися робити емоційну профілактику. Вчитися робити інформаційний детокс. Вчитися аналізувати отриману інформацію і робити з неї висновки. Перед тим, як вдарити людину, яка кашляє, варто задуматися, що вам це насправді дасть? Вірус від цього точно не відступить. А якщо ви подбаєте про себе, дотримуватиметесь правил гігієни і та загальних рекомендацій, які зменшують ризик заразитись, шанси йому протистояти суттєво зростуть", – сказала Фабричева.

Читайте також У Києві запровадили карантин через коронавірус: які будуть обмеження

Гігієна – це важливо. Часто і ретельно мийте руки водою і милом.

Чому варто мити руки / Інфографіка 24 каналу

Якщо немає можливості помити руки – використовуйте спиртовмісний антисептик для рук. Не торкайтеся брудними руками очей, носа чи рота. Уникайте тісного контакту з хворими людьми та натовпу.

Міфи та правда про коронавірус / Інфографіка 24 каналу

Якщо є можливість працювати віддалено і вам від такого варіанту буде менш тривожно – краще попрацюйте з дому найближчий тиждень.

Якщо відчуваєте напади паніки, у вас підвищується тиск і ви не можете контролювати свої емоції (найчастіше – страх або гнів), потрібно займатися профілактикою тривожності, звертатися за підтримкою до психотерапевтів, які допоможуть раціоналізувати свої думки і привести свої емоції і відчуття в тілі в порядок,
– додала психолог.

Не намагайтесь вирішувати глобальні проблеми, зосередьтесь на піклуванні про своїх близьких. "У момент палкого обговорення подій в інтернеті ви відволікаєтеся від найважливішого - від себе і від своїх близьких. Ви не можете впливати на глобальні процеси, але можете впливати на свій мікросоціум. Добре ввести профілактичні заходи у своїх квартирах і будинках, зайнятися генеральним прибиранням", – додала Фабричева.

Дозовано сприймайте інформацію та довіряйте лише перевіерним джерелам. "Пам'ятайте, що сторінка одного з ваших друзів у Facebook – це не офіційне джерело. Це – його особиста думка. Так, він має право інформувати на своїй сторінці про що завгодно, але все це – суб'єктивно. Вчіться розділяти факти від думок. Перевіряйте інформацію, у тому числі – в іноземних джерелах, якщо маєте можливість", - сказала Фабричева.

Якщо потік новин викликає паніку – це може означати, що у вас елементарний інформаційний передоз. Тут важливо вимкнути телевізор/комп'ютер і відповісти собі на питання "Скільки часу я проводжу в електронних приладах, які показують мені новини? Чи точно це правдиві і достовірні новини? Що я можу зробити з цією інформацією для себе і своїх близьких?",
– наголосила вона.

Згадайте, які важливі для себе речі ви відкладали. "У зв'язку з тим, що відмінилися масові заходи, з'явилася прекрасна можливість почитати давно відкладену "на потім" книгу, подивитися щось, на що не вистачало часу, поцікавитися чимось новим чи з достовірного джерела щось дізнатися про проблему, яка зараз хвилює", – зазначила психолог.

Дозвольте собі позитив. "Переглядайте легкі і позитивні фільми, читайте надихаючу літературу. Хоча б на час обмежте себе у постапокаліптичних фільмах та серіалах, сюжет яких перекликається із тим, що відбувається зараз. Їхній перегляд лише підсилить ваші тривожні фантазії і сильніше дестабілізує емоційний стан", – сказала Фабричева.

Включити режим раціонального і дбайливого ставлення до власних фінансів. І реагувати на бажання запасатись продуктами відповідно.

Механізм, який тягне нас магазини змітати все з полиць - це наша пам'ять. Поколіннями на території нашої країни послідовно траплялись перебої з продуктами, спровоковані різними кризами. Це були кризи, які не входять у наш звичайний побутовий досвід: війни, колективізації, перерозподіли. Кожна з них позначалась або на наявності продуктів, або на можливості населення придбати ці продукти. Ось це "про запас", вироблене поколіннями, у нас спрацьовує моментально,
– пояснила психолог.

За її словами, якщо виникає бажання терміново бігти у найближчий магазин – потрібно відповісти собі на питання: "Чи можу я собі дозволити зробити якісну закупівлю на тиждень? Що мені дійсно необхідно на тиждень?".

Пам'ятати, що на сьогодні в країні не введено тотальний карантин, це превентивний захід, магазини продовжують працювати у звичайному режимі, на дефіцит товарів там поки що нічого не вказує. І після цього – спокійно купувати продукти на тиждень.

Для того, аби опанувати негативні емоції які виникли після перекладу або прочитання новин, Фабричева радить кілька простих та дієвих вправ:

  • Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Встаньте рівно. Кілька хвилин виконуйте дихальну вправу: вдихаємо протягом трьох секунд, потім затримуємо дихання на дві секунди, і повільно видихаємо протягом чотирьох секунд.
  • Погудіти паровозиком. Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Складіть губи трубочкою і видайте протяжний звук "Уууууу", подібний до звучання паровозу.
  • Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Випийте води. Подихайте. Дайте собі відповідь на питання: "яку інформацію я зараз отримав?", "Що зі мною відбувається?", "Що мені хочеться робити?".
    "Зазвичай у відповіді на питання "Що робити?" включається один з імпульсів виживання: хочеться або бігти, або боротися, руйнуючи все навколо, або завмерти. Якщо хочеться бігти – закрийте очі, і уявіть, як ви біжите, ніби лань або будь-яка інша тварина, яка вам подобається. Якщо хочеться боротися і порвати всіх – візьміть папір (рушник, олівець, щось таке, що не шкода) і рвіть", – сказала Фабричева.
  • Відійдіть від комп’ютера чи телевізора. Перерахуйте вголос: п'ять предметів, які ви бачите; чотири звуки, які чуєте; три відчуття у тілі; два запахи, які зараз відчуваєте та один смак. Ця вправа дає можливість повернутися у реальність, відволіктись від тривожних фантазій та заспокоїтись.
  • Підійдіть до вікна і вголос дайте собі відповідь на питання "Що ти бачиш?".
    "Якщо ви на роботі і вам незручно перед колегами говорити вголос – значить ви близькі до реальності. Людині, яка повністю занурилися світ своїх тривожних фантазій, буде абсолютно фіолетово, хто і що про вас подумає. Побачити, що відбувається за вікном – люди гуляють, машинки їздять, дощ падає – допомагає розділити фантазії і реальність", – пояснила психолог.

Дивіться відео 24 каналу: практичні поради від психолога

Дивіться відео: як вберегтись від коронавірусу