Як жуйки впливають на здоров'я зубів

6 квітня 2021, 17:59
Читать новость на русском

Джерело:

Oral health

Стоматологи рекомендують жувати жуйку протягом 20 хвилин після їжі. Але тільки ту, яка без цукру. Від цукрової шкоди більше, ніж користі.

Жувальні гумки роблять з синтетичних матеріалів: еластомерів, смол і воску в різних пропорціях, додаючи ароматизатори, барвники та підсолоджувачі. Їхня користь в тому, що вони допомагають виробляти більше слини.

Також на тему: Запалення ясен викликають проблеми з тиском

Як діє жуйка

Слина – природний захист рота від кислоти, продукту життєдіяльності бактерій, які залишилися в роті після їжі. Вони утворюють тонку плівку на зубах, повільно в'їдаються в них і руйнують.

Сама по собі жуйка не врятує зуби. Але якщо дотримуватися й іншої гігієни рота: чистити зуби двічі на день пастою з фтором і жувати жуйку між прийманням їжі, тоді вона хороша помічниця. Ідеальний варіант – ще додати чистку зубною ниткою раз на день. У наших предків не було пасти з фтором, тому вони жували смоли, знову і знову ініціюючи утворення слини.

Без жуйки у людини виробляється приблизно 0,3-0,4 мілілітра слини на хвилину. Цього дуже мало, щоб нейтралізувати бактерії за 20 хвилин, знадобиться мінімум година. Американська асоціація стоматологів пише, що жуйка підсилює слиновиділення в 10 – 12 разів.

Національна служба охорони здоров'я Великобританії наголошує, що якби всі підлітки в країні жували жуйку кожного разу після їжі та пиття, це заощадило б 8,2 мільйона фунтів стерлінгів на рік на лікуванні зубів.

Інша користь жуйки

Жуйка не тільки добре захищає від карієсу, але і допомагає при сухості в роті й неприємному запаху. Тому її можна пожувати й після сну. Ніякого гастриту і виразки через виділення кислоти в порожній шлунок не буде. Дослідження показують, що навіть годинне жування гумки не має значного впливу на обсяг шлункового соку.

Жування жуйки може зменшити симптоми у людей з гастроезофагеальним або ларінгофарінгеальним рефлюксами. У першому випадку вміст шлунка потрапляє назад в стравохід, у другому – в гортань.