Як захисні маски допомагають визначити правду та брехню співрозмовника
Пандемія змусила нас носити захисні маски у громадських місцях. Зокрема і в судах, де присяжні повинні визначити, каже люди правду чи обманює.
Психологи з Великої Британії з'ясували, що маски не заважають присяжним у цій нелегкій справі. Навіть навпаки – вони полегшують завдання.
Увага Тривожні розлади: чому найчастіше виникають, як їх вчасно діагностувати й подолати
Фахівці з Портсмутського університету (Велика Британія) вважають свої висновки "обґрунтованими та коректними".
Дослідження показали, лише половина сказаної вголос брехні була правильно ідентифікована іншими людьми через невербальні сигнали. Річ у тім, що охочий збрехати при належній вправності може легко маскуватися, використовуючи відповідні жести та міміку.
Проаналізувавши сотні робіт на цю тему, психологи дійшли висновку, що вираз обличчя – ненадійний показник обману. Натомість маскування навпаки покращує здатність спостерігача відокремлювати брехню від правди.
Дослідження у залі присяжних
- Останній висновок науковці зробили на основі єдиної роботи, де обвинувачені перебували у залі присяжних з закритим обличчям. Щоправда, в ньому йшлося не про медичні маски, а про нікаби — жіночі головні убори, які закривають обличчя і мають лише вузький проріз для очей.
- Отже, нікаби, які носили обвинувачені під час судового засідання, сприяли вірному розпізнаванню сказаної ними брехні.
- Все тому, що присяжним у цьому випадку доводилося покладатися лише на слова: прислухатися до інтонацій та зіставляти факти не відволікаючись на жести й міміку.
Психологи зауважили, що для остаточних висновків необхідні подальші дослідження.