Як міг змінитися ваш психічний стан під час карантину: 4 ключових ознаки
Історично доведено, що ізоляція згубно впливає на психічне здоров'я. Існують ключові ознаки психічних розладів, які ви могли б помітити в себе або ваших близьких.
Існують ознаки, які можуть вказувати на підвищену тривожність, депресію, панічні атаки чи потенційну суїцидальну поведінку, пише CNN.
До теми Супрун розповіла, чому важливо лікувати депресію
Самоізоляція, щоденні новини про коронавірус та кризу, карантин, страх втратити роботу – це все спонукає до розвитку емоційної нестабільності та появі психологічних чи психічних розладів.
4 ключових ознаки, що людині необхідна допомога
- Тривога – погана концентрація уваги, поганий сон, неспокій і дратівливість – це ознаки того, що тривога може захопити життя. Наполеглива або надмірна стурбованість своїм здоров’ям або фінансами, передчуття того, що станеться щось погане – це сигнали, що у людини підвищена тривожність.
- Панічні атаки – час від часу тривога може виходити з-під контролю, викликаючи панічну атаку. Під час панічної атаки серцебиття прискорюється. Ви можете тремтіти, потіти, відчувати задишку і почуття страху. Такі напади можуть статися раптово, викликаючи ще більшу тривогу внаслідок страху того, що цей стан може повторитися.
- Депресія – депресія часто починається з браку енергії, втрати інтересу та задоволення від старих захоплень та оточення. Змінюється модель сну – його стає або занадто мало, або занадто багато. Людина може почуватися нікчемною і звинувачувати себе у якихось вчинках або у відсутності якихось дій, може як і сильно схуднути, так і набрати зайвої ваги. Згодом вона може почати думати про смерть чи самогубство.
- Ознаки суїцидальних думок – люди, яким загрожує самогубство, можуть почати поводитись хаотично і говорити про смерть чи шкоду. Вони можуть говорити про те, що у них немає ніякої надії на майбутнє та вірять в те, що стан речей ніколи не покращиться або нічого не зміниться.
Що можна зробити, аби полегшити цей стан?
Три речі, якими ви керуєте, – це ваші думки, ваші почуття та поведінка. Зосередьтеся, визначте речі, які є нездоровими, спробуйте визначити здоровіші переконання. Це активний підхід до управління своїм стресом,
– сказав клінічний психолог Вейл Райт, старший директор з інновацій в галузі охорони здоров'я Американської психологічної асоціації.
Під час карантину розумним вибором є залишатися вдома, але варто розуміти – що повна самоізоляція не сприятиме вашому покращенню. Зустріньтеся з друзями, які теж дотримуються самоізоляції, знайдіть людину – з якою б хотіли поговорити про свою проблему. У такому стані необхідна моральна підтримка тому важливо підтримувати спілкування з людиною, яка розуміє ваш стан.
Також це сигнал про те, що настав час змінити щоденну поведінку. Перестаньте сидіти вдома і прогуляйтеся весняним парком і, якщо хочете, прихопіть з собою друга. Почніть робити вправи, виконувати пробіжку, кататися на велосипеді або хоча б просто танцювати вдома під улюблені пісні. Адже фізична активність збільшує вироблення ендорфінів – гормонів хорошого настрою. Намагайтеся спати 7-9 годин на добу та уникайте вживання алкогольних напоїв – адже це депресант.
Якщо ви відчуваєте, що хтось з ваших рідних чи друзів відчуває тривогу, депресію, зневіру, нікчемність та інші емоційні проблеми – поговоріть з ними та вислухайте.Детальніше дізнайтеся про їхній стан та запропонуйте допомогу. Найкращим рішенням в такому випадку є звернення до фахівця, який зможе проаналізувати стан та надати якісну допомогу.
Куди звернутися, якщо вам чи вашим рідним необхідна емоційна підтримка та допомога
В Україні є локальні гарячі лінії допомоги, які допомагають справлятися з емоційними проблемами:
- Телефон Довіри благочинного фонду "Ставропігіон" у Львові – 1558.
- Телефон екстреної психологічної допомоги при Кризовому Центрі медико-психологічної допомоги: +38 0687703770, +38 0996321818, +38 0936093003.
- "Лінія допомоги" – (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.
- "Ла Страда-Україна" – 0 800 500 335 або 386 (з мобільного).
- Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їхніх сімей – 0 800 505 085.