Вчені з іспанського університету Мігеля Ернандеса (UMH) довели, що імплантація цього мікропристрою безпечна для мозку. А пряма стимуляція кори головного мозку забезпечує візуальне сприйняття зі значно вищою роздільною здатністю, ніж було досягнуто дотепер.

До теми Вузли на щитоподібній залозі: чому виникають й чим загрожують

У грудні 2020 року ця група дослідників проводила експерименти на зрячих приматах. Натомість цьогоріч науковці імплантували мікроелектроди в мозок 57-річної доброволиці, яка була незрячою понад 16 років.

Після введення імплантату вона змогла ідентифікувати літери й навіть силуети деяких предметів.

Професор Едуардо Фернандес заявив, що це перший крок для розробки візуального нейропротезу, який зможе покращити якість життя багатьох незрячих людей.

Все ж дослідник застеріг від очікувань. Він зауважив, що попри перспективні результати є ще багато проблем, які необхідно вирішити.

За жінкою, якій імплантували пристрій, спостерігали впродовж 6 місяців. Поки вона намагалася ідентифікувати літери, їхнє положення і форму різних об'єктів, науковці спостерігали за процесом навчання зорової кори головного мозку людини й аналізували зміни.

Як працює мозковий імплантат

  • Імплантований пристрій являє собою невелику тривимірну матрицю зі 100 мікроелектродами, яка реєструє електричні сигнали клітин й стимулює мозок. Ширина імплантату становить 4 міліметри, а довжина електродів – 1,5 міліметри.
  • Згідно з результатами дослідження, пристрій не впливає на функцію кори головного мозку та на нейрони поруч з імплантатом.
  • Повна система стимуляції містить в собі штучну сітківку, яка вбудована в окуляри, імітуючи роботу зорової системи людини. Сітківка захоплює предмети в полі зору перед людиною й перетворює його в потоки електричних імпульсів, які оптимізовані для стимуляції нейронів зорової кори через маленькі мікроелектроди.

Завдяки цьому імплантату людина змогла розпізнавати декілька складних моделей стимуляції й точно сприймати форми й літери,
– розповів професор.

Окрім того, мозок постійно навчається розпізнавати різні закономірності.

Наразі дослідницька група набирає нових незрячих добровольців для участі в експериментах. У майбутніх дослідженнях вони сподіваються використовувати складнішу систему кодування зображень, яка може стимулювати більшу кількість електродів одночасно, що дасть змогу відтворити складніші візуальні зображення.