Вчені описали, як працює сексуальний потяг на клітинному рівні

Це частина лімбічної системи, яка регулює серед іншого відчуття голоду і спраги, статеву поведінку, сон і безсоння. Спеціалізовані нейрони в гіпоталамусі, які вивільняють дофамін, описали вчені з Медичного центру Ізраїля.

Цікаво Виявили нову причину чоловічого безпліддя

Що з'ясували в вчені

Зазвичай дофамін вивчали в контексті системи винагороди. Також було відомо, що він діє на області мозку, пов'язані зі спарюванням. Однак точне нейронне джерело цього залишалось невідомим. 

Один з авторів роботи Марк Л. Андерманн розповів, що проводили експерименти з мишами. Вони досліджували роботу нервових клітин. Методика їхньої роботи була заснована на впровадженні в мембрану тварин спеціальних каналів. Так, стимулювали нейрони, які вивільняють дофамін в різних областях мозку.

Робили це для того, щоб повторити ефект передування, або фіксування установки, який самці відчувають при контакті з самками.

Довідка. Ефект передування – механізм імпліцитної (прихованої) пам'яті, що забезпечує неусвідомлений і ненавмисний одноразовий вплив певного стимулу на реакцію на наступний стимул.

Він виникає через накопичення пов'язаних зі спарюванням сигналів дофаміну в медіально-преоптичній області. Так, стимуляція певних нейронів повертає мотивацію до спаровування після сексуального насичення.

Як виявилося, відчуття насичення і інтерес до спаровування контролюють спеціалізовані дофамінові нейрони в гіпоталамусі. Під час контакту з самками дофамін у самців тимчасово вивільняється в медіальній преоптичній області, а вона має вирішальне значення для шлюбної поведінки.

Скороминуща зустріч з самкою викликає у самця інтерес до спаровування на десятки хвилин, в той час, як одиничне успішне спаровування народжує відчуття насичення, яке зберігається протягом декількох днів,
– пояснив Андерманн.

Висновки науковців та їхня подальша користь

Так дослідникам вдалося виявити молекулярний механізм, який може регулювати шлюбна поведінка протягом декількох хвилин і днів. Крім розуміння загального принципу, цей механізм повинен допомогти розробити методи лікування, націлені на компенсацію сексуальних побічних ефектів препаратів. Наприклад, антидепресантів.

На думку вчених, передачу сигналів дофаміну в ланцюгах, пов'язаних зі спарюванням, гальмують підвищені рівні серотоніну – так званого гормону щастя, – тим самим знижуючи лібідо. З подібними наслідками стикаються близько 75% пацієнтів, що приймають препарати для лікування тривожних розладів і депресії.