Нова вакцина проти раку змогла націлити імунну систему на пухлину

Результати дослідження опублікували в науковому журналі Cell. Вакцину протестували на чотирьох пацієнтах.

Дивіться також AstraZeneca вперше визнала, що її вакцина може викликати рідкісний побічний ефект

Як показала себе вакцина

Всього через кілька годин після введення вакцини учені зафіксували сплеск прозапальних білків в усіх чотирьох пацієнтів, це означало, що імунна відповідь сформувалась.

"Менш ніж за 48 годин ми могли спостерігати, як ці пухлини змінюються від того, що ми називаємо "холодними", тобто приглушеної імунної відповіді, до дуже активної", – зазначив онколог і дослідник з Університету Флориди Еліас Саюр.

Чому це важливе відкриття

Для того, аби продовжити термін життя пацієнтів, лікарі застосовують увесь арсенал методів: хіміо- та променеву терапію, хірургічні втручання. Втім, після того, як діагноз встановлено, люди живуть не довше, ніж 15 місяців.

Високу смертність від гліобластоми пояснюють тим, що пухлина створює довкола себе імуносупресивне середовище. Тобто, ракові клітини виробляють речовини, які приховують їх від імунних клітин.

Результати дослідження за участі пацієнтів

Завдяки новій РНК-вакцині один пацієнт прожив 8 місяців без прогресування пухлини, а інший –  9 місяців. Третій пацієнт прожив ще 9 місяців із рецидивом гліобластоми. Інформації щодо четвертого пацієнта наразі немає, дослідження триває.

Зазвичай середня тривалість життя при рецидиві гліобластоми становить 5 – 8 місяців.

Зауважимо, що перед тим, як вводити вакцину людям, вчені провели дослідження на 10 домашніх собаках, які страждали на пухлини мозку. Без лікування вони прожили б не більше 35 днів, та завдяки вакцині їхнє життя тривало 139 днів.

Цікаво! Нова вакцина проти раку базується на тій же технології, що й вакцини проти COVID-19, але з кількома ключовими відмінностями.

Чому глібастома складно піддається лікуванню

Найскладнішим у лікуванні пухлин гліобластоми є те, що вони сильно захищені від імунної системи.

Та нова вакцина працює таким чином, аби перепрограмувати мікротечії пухлини за допомогою зразка самої пухлини. Тобто, фактично дослідники витягують месенджерну РНК пухлини та упакувавши її у готову вакцину, "навчають" її обходити "захист" пухлини.

Таким чином новий препарат діє не лише проти пухлини, а і як імуномодулятор.

Ученим усе ще належить вивчити, у якому дозуванні слід вводити вакцину для отримання оптимальних результатів, і щоб мінімізувати побічні реакції.