Скільки українців щодня страждає від застарілої медичної системи, розповіли екперти
Застаріла система охорони здоров'я щодня шкодить здоров'ю та навіть забирає життя у вражаючої кількості українців, за статистикою спеціалістів.
Від лікарської помилки щодня помирає 6-7 українців. 20 людей через недбалість чи непрофесійність медиків стають інвалідами. Такою є статистика від спеціалістів вивчення стану медицини в нашій країні. За словами фахівців, причина тому — радянська система охорони здоров'я.
Це означає, що держава утримує заклади охорони здоров'я, в яких громадянин мав би отримати безкоштовну медичну допомогу. Але того ресурсу, який має держава вистачає лише на мізерні зарплати і на комунальні послуги. І ресурсу буде ще менше,
— прокоментував ситуацію менеджер групи з реформи системи охорони здоров'я РПР Олександр Ябчанка.
Це сигнал до того, що Україна повинна переходити на цивілізовані європейські форми, за яких держава закуповує в закладах охорони здоров'я послуги для своїх громадян.
Бюджет нашої країни все ж таки має кошти на систему охорони здоров'я. Але такі ж обсяги грошей формуються самими громадянами, коли вони приходять до лікарень і платять вже із власних кишень. Тобто сьогодні паціенти платять два рази. Перший — як платники податків до бюджету. Удруге — переступаючи порог будь-якої державної та комунальної лікарні,
— пояснила народний депутат України, фракція "Об'єднання "Самопоміч" Ірина Сисоєнко.
Фахівці переконують: стосунки між державою та медичними закладами мають будуватися на контрактній основі. Країна, фактично, купуватиме послуги для українців у лікарень. Причому, для кожного окремого паціента. Це дозволить заощадити. Бо зараз незрозуміло, як обліковуються бюджетні кошти.
Чим ефективніше працюватиме лікарня, тим більше грошей отримуватиме. Відтак, конкуренція на ринку підвищить якість послуг.
Також потрібна принципово нова модель фінансування системи охорони здоров`я, переконані експерти. Бо гроші витрачаються надто неефективно. Позаяк 75-80 % всіх коштів сьогодні йде на зарплатню персоналу та утримання застарілої інфраструктури.
Відтак, із 46 мільярдів гривень на галузь лише 4 йде на надання медичних послуг. Решту — на обслуговування закладів. Попри це, за рік роботи нинішнього скликання парламенту депутати не ухвалили жодного законопроекту, який би безпосередньо стосувався сфери охорони здоров'я. Реформуванню галузі заважає протистояння між парламентом та Кабінетом міністрів.
Читайте також: Як реформують українську медицину: коли нарешті нас лікуватимуть якісно?