В 2015 році Верховна Рада ухвалила закон, яким передала закупівлі ліків Міністерством охорони здоров'я міжнародним організаціям таким, як ЮНІСЕФ, Програма розвитку ООН, Британській королівській агенції Crown Agents.

Читайте також: Як збагачуються лікарські родини на закупівлі життєво необхідних ліків для смертельно хворих

Система працює дуже просто – Міністерство охорони здоров`я дає міжнародним організаціям перелік та кількість препаратів, які треба закупити, перераховує гроші, а ті в свою чергу купують ліки на міжнародних майданчиках, наприклад, в Копенгагені та постачають в Україну.

Завдяки цій реформі ціни на ліки, які закуповує держава, впали в середньому на 40%, а по деяких програмах навіть на 60. А знаєте чому? Тому що тепер майже 70% ліків закуповується напряму у виробників. Раніше це було 1-3%, все купували у компаній прокладок, які на цьому наживалися.

Здавалося б чудова реформа, яку до речі почали переймати і інші сусідні країни, такі як Молдова, але ж ні. Як бачите не лише Тимошенко, але й багатьом схематозникам, які звикли заробляти на величезних переплатах, ця реформа не подобається.

Щоб зрозуміти схеми заробітку на ліках варто подивитися, як це сьогодні відбувається в регіонах, де ліки закуповують не через міжнародні організації зі світовим ім`ям, а самі лікарні.

Схема перша – графіки постачання. Ви не повірите, але деякі лікарні на перелік з більш ніж 150 найменувань ліків виставляють термін постачання 3 години, або навіть негайно. Уявляєте, ви постачальник і бачите таку вимогу в тендерній документації. Тільки підписали ви контракт чи отримали дзвінок з лікарні – маєте тут же газельку на території лікарні з постачанням мати. Зрозуміло, що ніхто окрім своїх на таке не підпишуться.

Постачання ліків негайно це до речі не жарт, а цілком реальний тендер на закупівлю ліків районною лікарнею в місті Хуст, Закарпатської області. Ліки тоді купили дорожче дозволеної навіть в Україні максимальної ціни тому що ніхто б інший і не подався на тендер, окрім своїх.

Читайте также: Чому санстанції є місцем збагачення, а не органом контролю за якістю харчових продуктів

Головний лікар Хустівської районної лікарні – Володимир Роман не просто лікар, а й депутат обласної ради Закарпаття. Незважаючи на те, що він і дружина все життя працюють лікарями окрім приватного будинку, в їх сімейному гаражі 3 машини, а їздить головний лікар на TOYOTA Prado. Цікаво, чи знають його пацієнти та виборці, що лікар купує ліки в рази дорожче інших і навіть вище дозволених в Україні цін?

Володимир Роман
Володимир Роман

До речі постачання ліків "негайно" дуже поширена практика в районних лікарнях, оскільки дозволяє відсіяти всіх необхідних конкурентів. І замість того, щоб зробити графік постачання, адже навряд чи вам потрібні ліки на рік вперед, бо і зберігати їх десь треба, цим просто маніпулюють, щоб купити у своїх.

Наприклад, Ямпільська центральна районна лікарня, що знаходиться в Вінницькі області купила майже 200 найменувань ліків та медичних виробів в одному лоті. Вимога та ж сама – поставити негайно. Здогадайтеся хто переміг в тендері – аптека на території лікарні, співзасновником якої за дивним збігом обставин є головний лікар цієї ж лікарні, який і проводив тендер. Сам у себе купив, сам собі продав. От тільки за державні гроші.

Схема номер два – об’єднання сотень препаратів в один лот.

Пояснюємо вам, що означає в одному лоті на простому прикладі. От уявіть ви приходити в супермаркет і вам треба купити 150 різних продуктів, порошків, мила і т. д. І ви б це могли все взяти, але вам кажуть, що це все треба купити в одній корзині, нібито продуктовим набором, от тільки в ньому один порошок торгової марки, яка є тільки в одному супермаркеті, бо це їх власна торгова марка.

Отак і з ліками – в один лот запихаєш один препарат, який є тільки в одного виробника чи постачальника, а на все інше виставляєш, яку хочеш ціну, бо такого все одно більше ні в кого немає.

До прикладу, Маріупольська міська лікарня №4 об’єднала в одному лоті 87 різних найменувань препаратів. Більш дешеву пропозицію іншого учасника викинули з торгів, і купили ліки у менеджера Гліба Загорія, народного депутата від БПП. Директором компанії "Фрам Ко", яка виграла тендер є Андрій Миронюк, який раніше працював комерційним директором фармацевтичної компанії "Дарниця", яка належить Загорію.

Гліб Загорій
Гліб Загорій

Раніше до складу засновників "Фрамко" також входив і Михайло Чуприна – начальник відділу внутрішнього фінансового аудиту та член наглядової ради тієї ж "Дарниці".

Маріупольську міську лікарню №4 теж очолює місцевий депутат. Головний лікар цієї лікарні – Володимир Жигіль, депутат міськради від "Опозиційного блоку". Все життя, як і дружина, пропрацював лікарем. Однак у власності сім’ї приватний будинок на майже 300 квадратів, офіс, квартира і декілька авто. Думаю вас не здивує вже, що дружина працює в лікарні, якою керує чоловік. Дружина отримує трохи менш як сім тисяч гривень на місяць, чоловік близько 35. Однак це не завадило їм відкласти готівкою за минулий рік треть мільйона гривень.

Володимир Жигіль
Володимир Жигіль

В минулій декларації Володимир Жигіль вказав 300 тисяч заощаджень в готівці, а в цій вже 600. Диво, чи не так, на що подружжя жило цілий рік і утримувало величезний будинок та дві машини не зрозуміло, якщо майже все відкладалося в "заначку".

Дуже багато людей в цій країні заробляють на закупівлях ліків від головних лікарів до фармацевтичних дистриб’юторів, які діляться з усіма. Зараз можливість заробляти на цьому залишилася лише в регіонах, де діють, як ви бачите, ті ж схеми, що і раніше в Міністерстві охорони здоров’я.

Але повірте, дуже багато людей, хочуть позбутися міжнародних організацій і повернути це все і на центральний рівень. Повернути щорічний "дерибан" майже шість мільярдів гривень і отримувати з цього своє. Тому ці закупівлі через міжнародні організації, які забрали цю годівницю критикуватимуть всі, хто раніше на цьому заробляв – корупціонери, компанії-прокладки і політики, які мали з цього теж свій зиск.

Цитуючи Юлію Тимошенко, справді "закупівля через посередників медикаментів за державні гроші відбувається жахливо та злочинно. І українці фактично позбавлені можливості лікуватися", от тільки ви переплутали посередників і вони явно сидять не в Організації об’єднаних націй, а під боком, тут в Україні і далі продають в регіонах ліки в рази дорожче, ніж їх купують міжнародники.