Соцмережі та лікування: як Facebook і YouTube змінюють нашу медицину

Тоді я вирішив більше писати про свою роботу у Facebook. А вже за кілька місяців з'ясувалося: те, що почалося здебільшого як самореклама, виявилося куди цікавішим інструментом.

Читайте також: Чим мініінвазивна операція на серці відрізняється від звичайної

Ми всі вже усвідомили, що соцмережі мають неабиякий вплив на суспільство і можуть навіть змінювати світову політику. Але ще мало хто задумується над тим, що Facebook і YouTube здатні зрушити з місця таку глибу, як українська медицина. І головна їхня "зброя" – відкритість інформації. А відкритість інформації – це і розповсюдження медичних знань та інформації про найсучасніші розробки, і створення умов для розвитку пацієнтоорієнтованого підходу у лікуванні, і побудова довіри пацієнтів до медичних працівників і загалом медицини.

У травні мені випала нагода поспілкуватися з журналістами у Дніпрі і розповісти про успіхи вітчизняної мініінвазивної кардіохірургії. Під час прес-конференції я бачив, що аудиторію зацікавило те, що сьогодні в Україні складні і навіть багатокомпонентні операції на відкритому серці вже можуть проводитися через міжреберні розрізи менше 8 см. Що великий травматичний розріз грудини вже не потрібен у 80% кардіохірургічних втручань. І що пацієнти вже на четвертий-п'ятий день після операції виписуються зі стаціонару. Але відчувалося, що в багатьох журналістів крутилося запитання: "А як перевірити, що ви говорите правду? Чому ми маємо повірити у справжність досягнень українських кардіохірургів?" І тут я усвідомив, наскільки правильним було свого часу рішення бути лікарем з активними аккаунтами у соцмережах. Адже я міг сміливо сказати журналістам:

Перевірити, що ми кажемо правду, просто – результати нашої роботи відкриті для обговорення в соцмережах. Зайдіть, подивіться, поспілкуйтеся з пацієнтами.

Я ділюся своїми напрацюваннями й у Facebook, і на YouTube-каналі. Усі публікації відкриті для коментування – відгуки залишають як пацієнти, так і лікарі-колеги. Дехто може закинути, що "лайки" сьогодні легко купуються, а для коментарів є боти... Але ж ми розуміємо – якщо хтось захоче розказати правду, у соцмережі він це точно зможе зробити.

Як і кожен автор, я боюся негативних відгуків. Негативна інформація швидше розноситься мережею і "живе" значно довше. І це при тому, що ефект від негативу в десять разів сильніший ефекту від позитиву. За півтора року активності у соцмережах у мене був, на щастя, тільки один відверто негативний відгук – від рідних прооперованого кілька років тому пацієнта. Операція пройшла добре, однак нової якості життя, за якою людина прийшла в лікарню, вона так і не отримала, бо довелося боротися з хворобами після втручання. Між іншим, саме активне спілкування з людьми, у тому числі в соцмережах, дало нам нове розуміння того, за чим приходять пацієнти до лікарні. Не за операцією (таблеткою, уколом), а за новою якістю життя! Усвідомлення цього багато в чому змінює підхід до лікування.

Читайте також: Українська кардіохірургія кидає виклик трансплантації серця

Звісно, лікар ризикує, ухвалюючи рішення бути активним у соцмережах, бо, зрозуміло, серед відгуків і коментарів, напевно, буде щось погане. А це репутація і довіра пацієнтів. Але в активності в соцмережах є одна велика і важлива перевага, яка з головою "перекриває" мінуси від можливих негативних коментаторів – нагода розповідати широкій аудиторії про свою роботу. У моєму випадку – про те, як кардинально зараз змінюється кардіохірургія загалом у світі і як стрімко розвивається в Україні мініінвазивна хірургія серця. Тобто завдяки соцмережам у розпорядженні лікаря сьогодні є безкоштовна й ефективна площадка для популяризації і просування ідей, якими він переймається. І я радий, що все більше колег знаходять сміливість і час бути активними в інтернеті.

Друге – соцмережі дають лікарю можливість займатися просвітницькою роботою. Розказувати, наприклад, про те, що це катастрофа, коли в країні менше 2% дорослого населення (статистика України) знають свій рівень холестерину. Або про те, чому не можна політизувати питання трансплантації серця, як це робиться у нас, і чому в США операцій з пересадки серця менше 1 % від усієї кількості кардіохірургічних втручань. Або про те, що якщо після інфаркту чи операції на серці людина не кине курити, не почне давати тілу регулярні фізичні навантаження і не буде правильно харчуватися, ризик повторення катастрофи зростає вчетверо. Я лікар, і зобов'язаний ділитися цією інформацією з людьми, щоб зрештою зробити їхнє життя більш здоровим і якісним, а українську медицину – компетентнішою та patient friendly водночас.

Автор: Олександр Бабляк, керівник Центру кардіохірургічної допомоги медичної мережі "Добробут", доктор медичних наук

Читайте також: Мініінвазивне багатосудинне коронарне шунтування: операція, яка може змінити ставлення людства