Постковідний синдром: лікарі розповіли, як розпізнати та коли потрібна допомога

Олег Чабан – доктор медичних наук, завідувач кафедри психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету ім.Богомольця та Олександр Галушко – доктор медичних наук, професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії НУОЗУ імені Шупика розповіли в інтерв'ю 24 каналу, що наразі відомо науці про постковідний синдром.

До теми Понад 10 тисяч хворих за добу: статистика COVID-19 в Україні

Як довго триває постковідний синдром

Рівно рік тому Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила, що люди, які переносять коронавірус в легкій формі, одужують приблизно через 2 тижні, в більш складній формі – від 3 до 6 тижнів.

Втім, за словами Олега Чабана, наразі кардинальна інша картина: у більшості пацієнтів спостерігаються симптоми постковіду по декілька місяців, а у іншої частини пацієнтів зовсім не зникають з моменту інфікування коронавірусом.

Олег Чабан додав, що часто постковідні симптоми протікають на тлі психоемоційних розладів, на фоні чого погіршується якість життя, порушується сон, з’являється загальна слабкість, занепад сил та апатія.

Головний біль може бути симптомом постковідного синдрому / Фото Unsplash

Як часто виникає постковідний синдром

Олександр Галушко розповів, що на сьогодні дуже часто до лікарів звертаються пацієнти, які навіть після отримання негативного тесту на коронавірус відчувають постійну втому та в'ялість.

При цьому можуть докучати болі в м'язах та суглобах, непокоїти проблеми з серцем та легенями. Це і називається постковідним синдромом, який ще має розповсюджену назву "далекобійник", – додав Олександр Галушко.

Зверніть увагу! Близько 30% людей, які перенесли COVID-19 можуть мати Long COVID. За статистичними даними тільки 65% пацієнтів досягли рівня свого попереднього здоров‘я.

Як зрозуміти, що у мене чи рідних Long COVID?

Олег Чабан рекомендує становити зв'язок між поточним станом пацієнта, загостренням захворювання і появою нових симптомів з перенесеним COVID-19.

Лікар повинен задати пацієнту 3 питання:

• Чи хворів пацієнт на COVID-19?
• Скільки часу минуло після хвороби?
• Чи повернувся пацієнт до свого стану здоров'я та функціонування, який у нього був до COVID-19?

Якщо хворий не повернувся до колишнього стану здоров'я – можна говорити про постковідний синдром.

Чи можна лабораторно підтвердити постковідний синдром?

Для уточнення діагнозу захворювання пацієнту дійсно можуть призначити лабораторні методи обстеження, завдяки яким можна виявити маркери запалення.

Також потрібно враховувати весь спектр можливих скарг:

• "Загальна слабкість" – вказує на астенічний синдром.
• Головний біль, когнітивні порушення, мозок в тумані, аносмія, втрата нюху, симптоми периферичної нейропатії ("мурашки" в очах та оніміння), тривога – неврологічні ускладнення.
• Біль у грудях, серцебиття – кардіологічні порушення.
• Кашель, задишка, важкість в грудях – потребують консультації пульмонолога.

Важливо! Якщо у вас є вищеперераховані симптоми, слід звернутись до сімейного лікаря або в залежності від основної групи симптомів – до вузького спеціаліста: невролога, кардіолога або пульмонолога.

Хто найбільше ризикує відчувати Long COVID

За словами Олега Чабана, до груп ризику відносять: людей старше 50 років, людей, які мають кілька хронічних захворювань, а також пацієнтів з важким перебігом коронавірусу.

Як діяти у випадку постковідного синдрому

Якщо у вас уже розвинувся постковідний синдром, не варто зволікати – найкраще, що ви можете зробити це діагностика.

Не варто займатись самолікуванням / Фото Unsplash

Так, за словами Олександра Галушка, після перенесення гострих симптомів COVID‑19 потрібен обов'язковий моніторинг дихальної функції, кардіальних симптомів, стану нервової системи та психічних функцій, моніторинг і корекція порушень при супутніх захворюваннях (таких як цукровий діабет, артеріальна гіпертензія), а також синдромно-патогенетичний підхід до реабілітації пацієнтів.

Як зберегти психоемоційне здоров'я після COVID-19

Дійсно, пандемія та перенесений коронавірус можуть мати психологічні наслідки. Найпоширеніші – тривожність, депресія та безсоння. Можуть також розвинутись синдром порушення активності та уваги, посттравматичний та обсесивно-компульсивний розлади.

Якщо пацієнт відчуває певний психологічний дискомфорт, то є сенс звернутись за кваліфікованою допомогою психотерапевта, або принаймні розповісти про симптом сімейному лікарю.

Рекомендації, аби попередити психоемоційні проблеми прості, – спорт, позитивне мислення та здоровий спосіб життя.

Що відомо про постковідний синдром / Джерело: medRxiv / Інфографіка 24 каналу