Добові ритми важливі: як освітлення впливає на рівень глюкози та тиск

Попри те, що вченим уже давно було відомо, що добові ритми є потужним інструментом профілактики багатьох хвороб, щодо контролю глюкози, їм вдалось зроблені дуже несподівані висновки.

Увага Дієта здатна знизити рівень холестерину не гірше, ніж статини

Результати експерименту базуються на даних дорослих людей із надмірною масою тіла та інсулінорезистентністю.

Що відомо про добові ритми

Відомо, що рівень освітленості є найважливішим сигналом для синхронізації 24-годинних ритмів організму людини. Наприклад, вплив яскравого світла у вечірній чи нічний час впливає на метаболізм глюкози та пов'язаний із надмірною вагою чи ожирінням, а також підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

Оскільки в сучасному світі більшість людей все ж перебувають у надмірній кількості штучного освітлення протягом дня, вчені вирішили оцінити користь регулювання світла в приміщенні для метаболічних показників.

Умови експерименту

Протягом трьох днів 14 чоловіків та жінок ввели звичайну життєдіяльність у спеціальних приміщеннях, при цьому в кімнатах використовували різні схеми освітлення.

• Перша група піддавалася впливу яскравого світла вдень (з 08:00 до 18:00) і тьмяному увечері (з 18:00 до 23:00).
• У добровольців із другої групи все було навпаки. Учасники мали повноцінний сон у темряві з 23:00 до 07:00.

Триразовий прийом їжі також проводили у однаковий час.

Важливо! Особливі умови приміщення дозволили оцінити споживання кисню та виробництво вуглекислого газу, яке було необхідно для розрахунку витрати енергії та швидкості метаболізму уві сні. Ці показники визначали кількість їжі індивідуально кожної людини.

Результати дослідження

Перша група "яскравий день – тьмяний вечір" показала зниження рівня глюкози в крові перед вечерею, а також позитивний вплив на витрати енергії та метаболізм.

У другій групі "тьмяний день – яскравий вечір" вчені помітили зниження метаболізму та показників витрати енергії в обідню пору, а також придушення рівня гормону мелатоніну, який повинен вироблятися приблизно за 2 – 4 години до сну.

Тобто, навіть невелика зміна витрат енергії може сприяти розвитку ожиріння і метаболічним порушенням, а порушення вироблення мелатоніну може призводити до збою в біоритмах.

Важливі спостереження

Примітно, що у другій групі після вечері фіксували зниження рівня глюкози за стабільних показників інсуліну – цього вчені не очікували. Ймовірно, це результат зниження активності кишківника та нижчого засвоєння вуглеводів. 

У першій групі вчені також відзначили користь "яскравого дня – тьмяного вечора" для профілактики серцево-судинних захворювань: протягом доби їх показники терморегуляції позитивно впливали на коливання артеріального тиску.

Далі вчені планують провести триваліші експерименти, щоб оцінити вплив різних світлових режимів для запобігання метаболічним захворюванням.