Головний лікар плачевного тубдиспансеру у Тернополі живе у маєтках і отримує 700 тисяч на рік

Вкрай жахливий стан сільських лікарень

Ви собі уявляєте лікарню, в якій лікується три пацієнти на рік? Не фельдшерський пункт, а цілу лікарню зі стаціонаром, яку ми утримуємо з наших з вами податків.
Такі лікарні – це досить розповсюджена практика наразі не лише в районних центрах, а й навіть в обласних.

До теми: Елітні авто та маєтки: як живе головний лікар Львівської обласної лікарні Михайло Гичка

За інформацією Міністерства регіонального розвитку:

• на три тисячі сіл та селищ, сьогодні в Україні працює приблизно чотири тисячі амбулаторій та 12 700 ФАПів – тобто фельдшерсько-акушерських пунктів;
• стан їхній вкрай жахливий, лише у 28% цих медичних закладів є водозабезпечення, третина з яких – це колодязі; тобто лише кожен четвертий медичний заклад в селі має воду в своєму приміщенні;
• з туалетами ситуація ще гірша – вони є лише в 18% медичних закладів.

У попередні роки в напівпорожніх селах заради рейтингів місцевої влади, нерідко відкривали амбулаторні пункти, які більшість часу стояли порожні. Ці будівлі без санвузлів і водопостачання називають лікарнями, туди навіть госпіталізують людей, але не надають медичної допомоги за елементарними стандартами. Такі лікарні не виконують своїх прямих функцій. У багатьох районних лікувальних закладах часто можна спостерігати ситуацію, коли лікувальна палата перетворюється на кімнату, у якій просто перезимовують малозабезпечені. Ви ж розумієте, що якість надання медичних послуг у таких лікарнях – невисока. І не лише через недостатнє фінансування, але й через нераціональне використання коштів.

Лікарні до сьогодні фінансуються не за ті послуги, які вони надають, а за кількістю ліжок в лікарні. Чим більше ліжок в стаціонарі – тим більший бюджет лікарні. Що ж роблять головні лікарі, щоб отримати більше фінансування на лікарню? Доставляють ліжка і намагаються придумати, хто б там міг лікуватися.

Нераціональне використання коштів у тернопільських лікарнях

► Так, наприклад, у Тернопільській області в лікарнях стоїть приблизно 2800 зайвих ліжок. Утримання одного ліжка в середньому обходиться українському бюджету – а точніше нам з вами, бо це наші податки – у 20 тисяч гривень на рік. Одне зайве ліжко – це 20 000 гривень щороку! Тобто лише одна тернопільська область за рік на пусті ліжка витрачає 5,5 мільйона гривень.

Цікаво: Святе місце з мільйонними статками: скільки заробляють та на що втрачають українські академіки

► В одному з районів Тернопільської області – Бучацькому – працюють два інфекційні відділення. В одному з них, що розташоване у малонаселеному пункті, часто лікується лише один пацієнт, якого обслуговує десять медичних працівників.

►Там же функціонує пологовий будинок, де на рік народжується приблизно 90 немовлят. Це сім пологів на місяць. За кордоном, якщо лікар акушер-гінеколог приймає менше 350 родів на рік, то він втрачає ліцензію. Крім того, в пологовому немає анестезіолога, який має чергувати цілодобово та бути присутнім на всіх пологах.

► Яскравим прикладом нераціонального використання коштів може бути і протитуберкульозний диспансер на Тернопільщині. Там, на 40 ліжкомісць реально лікується три пацієнта на рік. Уявіть, на 40 ліжок в лікарні – три пацієнта на рік. А коштує бюджету утримання цих ліжок – майже мільйон на рік! Закупівля послуг, як проводить така лікарня на виділені їй державою гроші – теж вражає. 96% тендерів, які проводить тернопільський тубдиспансер, йдуть в обхід ProZorro. Всі закупівлі спеціально зменшують до суми допорогових, тобто розбивають на суми менше 200 тисяч грн. Послуги, як ви вже могли здогадатися, закуповують в одних і тих же ФОПів.

Pеальна сума всіх, витрачених грошей тернопільським тубдиспасером, де на стаціонарі лікується три людини на рік – 13 мільйонів гривень! І це виключно ті гроші, які лікарня витратила на своїх тендерах. А ще додатково зарплата персоналу та інші витрати. Уявіть собі: три пролікованих на стаціонарі пацієнта обходяться платникам податків в десятки мільйонів гривень.

Тернопільський тубдиспансер

Багаті лікарі бідних лікарень

Головним лікарем тернопільського тубдиспансеру свого часу працював навіть колишній міністр охорони здоров'я – Василь Князевич.

Василь Князевич

Вже майже 20 років цей медзаклад очолює Рудик Вадим Дмитрович. До речі, попри плачевний стан лікарні і три пролікованих в стаціонарі пацієнти за рік, у головного лікаря більш ніж вдвічі за останні кілька років виросла заробітна платня, і разом з пенсією тепер складає приблизно 700 тисяч на рік.

В 2010 році головний лікар, окрім будинку на 300 квадратів в передмісті Тернополя, придбав ще й будиночок в горах – в Яремчі на 125 квадратів.

Третій на фото – Вадим Рудик

Опір системи

Як бачимо, проблема сьогодні в системі охорони здоров'я – це не лише нестача коштів в бюджеті, але й їх нераціональне використання. Гроші йдуть не на оплату лікарням за надані послуги пацієнтам – як от операції, обстеження тощо – а на оплату пустих приміщень, де стоять нікому не потрібні ліжка. Гроші, виділені на закупівлю послуг, йдуть в обхід ProZorro і розподіляються між "своїми" постачальниками.

Важливо: Погрожують розправою: хто блокує зниження цін на ліки у Раді

Всьому цьому вже давно прийшов час реформуватися і витрачати гроші на лікування пацієнтів, а не утримування пустих лікарень-монстрів. Але, на жаль, як ми бачимо, опір системи надзвичайний, адже після реформи вже важко буде купувати послуги лише в своїх і отримувати зарплатню за лікарню, в яку нога пацієнта ступає раз на рік. Тому реформа медицини досі залишається одним з найважливіших завдань.