Медичне страхування: коли добровільне стане обов'язковим і як це працюватиме

Що таке страхова медицина?

Медичне страхування гарантує компенсацію витрат на ліки та надання медичної допомоги у разі проблем зі здоров’ям, які відповідають страховому випадку. Це робиться за рахунок страхових резервів і, як правило, за наявності договору зі страховою медичною організацією. При цьому людина повинна сплачувати внески до відповідних фондів.

Читайте також: Медична реформа: що зміниться після виборів та чи можливий "відкат" назад

Однак у МОЗ пропонують відмовитися від словосполучення "страхова медицина" на користь "медичного страхування".

Цей термін виник на пострадянському просторі. Але вивіска не має жодного значення. Важливо те, чи є в ній елементи ринку та конкуренція. У межах мед­реформи ми боремося за те, щоб у нашій системі був ринок, вибір і конкуренція. Щоб ми пішли від Семашка, який придумав радянську медичну систему,
– пояснив заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

Як це діє в Україні сьогодні?

В Україні діє система добровільного медичного страхування. Проте наразі ця послуга не є затребуваною – за останніми даними, лише близько 6% українців мають відповідні поліси. Найчастіше медичну страховку для своїх працівників оформлюють компанії, таким чином забезпечуючи для них покриття витрат на лікування.

При оформленні страхування пропонують різні пакети медичних послуг, які покриватиме страхова компанія.

Найчастіше до них входить:
- оплата ліків під час амбулаторного і стаціонарного лікування;
- планова та екстрена стаціонарна допомога;
- невідкладна допомога;
- обслуговування у поліклініках;
- стоматологія (планова та екстрена).

Часто страхові компанії вводять вікові обмеження для клієнтів. Наприклад, договір можуть оформити лише люди віком до 65 років. Також є винятки, які не покриваються полісом.

Вартість страхового поліса залежить від кількості та складності послуг, які він покриває, регіону проживання людини та кількості застрахованих осіб. Індивідуальний ДМС дорожчий, ніж корпоративний, у кілька разів і може сягати 20-30 тисяч гривень на рік.

Мінімальна вартість медичного страхування – до 2 тисяч гривень на рік – включає покриття надання невідкладної медичної допомоги та виклик лікаря додому. За понад 3 тисячі гривень на рік можна отримати додатково мінімальну компенсацію за стоматологічні послуги (близько 300 гривень) та медикаменти, прописані лікарем.

Власник страхового поліса може розраховувати на компенсацію на суму до кількох сотень тисяч гривень на рік, залежно від його умов.

Читайте також: МОЗ – як Волдеморт, тільки позитивний, – прес-секретар Асоціації e-Health

Станом на кінець 2018 року, за інформацією журналу "Бізнес", у ТОП-5 компаній за обсягами страхових премій в Україні увійшли СК "Провідна", СК "Уніка", СК "АХА Страхування", СК "Нафтогазтрах", СК "ІНГО Україна".

Виплати страхових компаній за перше півріччя 2018 року / Бізнес

Сума виплат премій у порівнянні з 2017 роком зросла. Самі страховики визнають: наразі медичне страхування в Україні є збитковим. Українці оформлюють індивідуальні поліси переважно тоді, коли точно знають, що скористаються ними (оскільки мають певні хвороби). Тому єдина можливість для ринку вийти на новий рівень – введення обов’язкового медичного страхування.

Що зміниться?

У МОЗ зазначають: активний розвиток медичного страхування в Україні розпочнеться з 2020 року. Планують запровадити британську модель страхування.

Вона має три основні принципи:
– страхова медицина фінансується із загальних податків, які сплачують усі люди, а не лише ті, хто офіційно працевлаштований;
– універсальне покриття: ти живеш у цій країні, значить ти застрахований;
– людям покривають певний перелік медичних послуг та ліків, за все інше потрібно платити з власної кишені.

Уляна Супрун називає цю модель найбільш дієвою для країн з великою кількістю соціально незахищеного населення та популярним "тіньовим" ринком.

З пенсіонерів, безробітних (у т.ч. й неофіційно працевлаштованих) та студентів ми не можемо брати відрахування з доходу — вони де-факто чи де-юре його не мають. Але всі ці верстви купують товари та послуги, платять ПДВ та акцизи й фінансують, в тому числі, охорону здоров'я. 20% кожного вашого чеку з супермаркету йдуть в бюджет, зокрема, на медицину,
– пояснила вона.

Відповідаємо на найпоширеніші питання, які стосуються майбутніх нововведень.

Чому добровільне медичне страхування не працює?
На рівні держави такий варіант точно не матиме успіху, за словами Павла Ковтонюка:

"Це як добровільні податки. Якщо ви скажете людям: "Податки – це дуже корисно, з податків утримують дороги і парки, освіту і медицину – давайте їх платити!". Скільки людей це будуть робити? Так само й зі страхуванням. На рівні країни це має бути обов’язково".

Хто за це платить?
Всі. Тому що кожен робить покупки та при цьому сплачує 20% ПДВ. Гроші ідуть у бюджет, а потім покривають відповідні медичні послуги.

Кого покриває?
Усіх громадян України, які на законній основі тут проживають.

Що саме буде покриватися?
Тут вводиться поняття гарантованого пакету медичних послуг і ліків. Поки що він перебуває у розробці.

Що робити, якщо до пакету послуг не буде входити ваша проблема?
Іти в приватну страхову компанію або оплачувати лікування з власної кишені. Покрити всі випадки неможливо.

Читайте також: Як критики медичної реформи маніпулюють українцями

Як працює ця система?
Павло Ковтонюк наводить приклад трьох жінок однієї вікової категорії. Одна з них – на пенсії за станом здоров’я, інша – працює кондуктором, третя – власниця бізнесу. Вартість лікування кожної з них покриватимуть однаково, адже усі три мають однаковий ризик захворіти на будь-яку хворобу.

Також як приклад можна навести армію, яка теж утримується з загальних видатків. І ніхто не питає, хто більше податків платив – армія однаково усіх захищає. А медицина усіх однаково обслуговує.

У чому переваги?
За це платять також і ті, хто працює "в тіні", і заробітчани, які працюють за кордоном, але приїжджають і здійснюють покупки в Україні.

Крім того, буде одна організація – Національна служба здоров’я України. Вона вже працює. Тобто ви пішли в свій медичний заклад, пролікувалися, служба здоров’я оплатила це. Все просто, жодних посередників немає. Людина матиме вільний вибір лікаря і закладу, де буде лікуватися.