Це відкриття означає, що ризик виникнення госпітальних інфекцій може зростати, оскільки такі бактерії здатні довше зберігатися на лікарняному обладнанні навіть без прямого контакту з пацієнтами, повідомляє 24 Канал з посиланням на Cell Reports.
Також на тему Колаген з таблеток чи з їжі: для чого він потрібен та як отримати норму
Синьогнійна паличка харчується пластиком
Для ефективної боротьби з подібними загрозами потрібно створювати нові типи антибіотиків, удосконалювати дезінфікуючі засоби та ідентифікувати штами з властивістю розщеплення пластику.
Попри те, що медичний пластик тривалий час вважався інертним і несприйнятливим до впливу організмів, дослідники зафіксували у пацієнта штам Pseudomonas aeruginosa, здатний до його розщеплення.
Зокрема, цей штам зруйнував до 78% полікапролактону лише за тиждень. Геномний аналіз показав, що для цього бактерії використовують фермент поліестеразу Pap1, який раніше не був відомий у таких мікроорганізмів.
Чим це небезпечно
Розщеплюючи пластик, бактерія отримує вуглецеве джерело живлення, яке необхідне для синтезу власних молекул. Окрім цього, уламки пластику сприяють формуванню міцніших біоплівок – захисних структур, які оберігають колонії мікроорганізмів від дії антибіотиків, мийних та дезінфекційних речовин. Виявлення ферментів, що руйнують пластик, також було пов’язане з підвищенням патогенності бактерій.
Оскільки Pseudomonas aeruginosa є причиною інфекцій сечовидільної системи після встановлення катетерів та виникнення пневмоній після інтубації, існує ймовірність, що зараження пацієнтів відбувається через медичні інструменти, на поверхні яких бактерії знаходять собі їжу серед залишків пластику.