Серед поширених звинувачень на адресу сучасної культури – твердження, що гаджети "вкрали" у нас сон. Це переконання отримало широке визнання і навіть свою назву: "епідемія недосипання", повідомляє 24 Канал з посиланням на Proceedings of the Royal Society B.
Також на тему Скільки українців мають психологічні проблеми: нові дані ВООЗ
Люди недооцінюють якість власного сну
Багато людей в Канаді та США, з якими я спілкуюся, скаржаться на погану якість сну. Але дані не підтверджують ці скарги,
– зазначає антрополог Ліла Маккіннон з Університету Торонто в Міссіссазі, Канада.
Однак багато досліджень сну базуються на опитуваннях, що часто знижує їхню правдивість. Навіть попри це такі дослідження часто не виявляють скорочення середньої тривалості сну, а подекуди навіть фіксують її збільшення.
Об'єктивні методи оцінки, такі як аналіз даних з моніторів активності або спостереження за мозковими хвилями за допомогою електродів, також не підтверджують скорочення сну за останні десятиліття. Наприклад, масштабний огляд 168 досліджень, проведений у 2016 році, не виявив зменшення тривалості сну за останні 50 років.
Раніше люди спали менше
Втім, ці дані стосуються переважно розвинених країн, і вони не дають відповіді на питання про те, як спали люди до індустріалізації. З появою сучасних технологій, таких як монітори фізичної активності, дослідники змогли глибше вивчити цей аспект.
Результати виявилися досить несподіваними: у мисливців-збирачів тривалість сну менша, ніж в індустріальних суспільствах. Наприклад, бушмени з Південної Африки сплять у середньому 6,7 години на добу, хадза з Танзанії – 6,2 години, а ака з Центральної Африки – 5,9 години. У кочового народу химба з Намібії, що займається скотарством, зафіксовано найкоротшу тривалість сну – лише 5,5 години.
Загалом, за даними аналізу, який охопив 866 здорових дорослих, середня тривалість сну становить 7,1 години в індустріальних суспільствах проти 6,4 години у доіндустріальних. Ба більше, ефективність сну у сучасному світі виявилася вищою: люди сплять 88% часу, проведеного в ліжку, на відміну від 74% у племінних народів. Це пояснюється комфортними умовами, які надає цивілізація.
Ми досягли значних успіхів у створенні безпечних умов для сну: нам більше не потрібно захищатися від хижаків чи конкурентних груп людей уночі,
– каже антрополог Девід Семсон.
Погіршилась якість сну
Проте зворотним боком цих досягнень стало порушення циркадних ритмів, зумовлене браком яскравого світла вдень і відсутністю перепадів температури вночі. Якщо прийняти ідеальну регулярність циркадних ритмів за одиницю, то в доіндустріальних суспільствах вона становить 0,7, а в індустріальних – лише 0,63.
Саме це зниження ритмічної стабільності є причиною того, чому сучасні люди часто не почуваються добре після сну, резюмують дослідники.