У калі немовлят виявили в 14 разів більше мікропластику, ніж у дорослих
Вчені вивчили зразки фекалій немовлят і дорослих, а також первородний кал, аби перевірити вплив двох поширених мікропластиків – поліетилентерефталату і полікарбонату.
Раніше фрагменти пластику, зокрема поліпропілен, виявили в плаценті. Нині вчені з Нью-Йоркського університету (США) виявили, що у калі немовлят їхня концентрація вища, ніж у дорослих.
Увага Україну накриє вірусна хвиля: як посилити ефект вакцинації
За допомогою мас-спектрометрії дослідники вирішили перевірити концентрації мікропластику (ПЕТ і полікарбонату, ПК) в зразках фекалій шести немовлят і десяти дорослих, які проживають в Нью-Йорку, а також у трьох пробах первородного калу новонароджених – меконію.
Оскільки кал немовлят брали з підгузків, з аналізу виключили поліпропілен – полімер, відмінний від полікарбонату і ПЕТ, з якого роблять підгузки.
Результати дослідження
- В деяких випадках фрагменти ПЕТ і ПК були присутні в меконію й у всіх зразках дитячого калу.
- Що стосується дорослих, основна маса їхніх зразків містила поліетилентерефталат і абсолютно всі містили полікарбонат. Але концентрації були на порядок нижчі в порівнянні з дітьми: для ПЕТ показник падав до 2,6 тисячі нанограмів на грам фекалій, тобто в 13,8 разів.
Розрахунковий середній щоденний вплив частинок ПЕТ і ПК, що потрапляють в організм, для немовлят склав 83 тисячі й 860 нанограмів на кілограм маси тіла відповідно. Це значно вище, ніж для дорослих (ПЕТ – 5,8 тисячі нанограмів на кілограм ваги; ПК – 200 нанограмів на кілограм на добу). Наше дослідження припускає, що немовлята піддаються сильнішому впливу мікропластику, ніж дорослі,
– йдеться в дослідженні.
Звідки міг взятись мікропластик
В знаки далося пиття з пластикових пляшок. Але окрім них, діти можуть поглинати мікропластик з пластикових іграшок. Окрім цього, вони гризуть тканину і повзають по килимах, які часто зроблені з поліестеру. Навіть підлоги з твердих порід деревини покриті полімерами.
Домашній пил теж може бути одним зі шляхів впливу мікропластику: нещодавні дослідження показали, що щодня близько десяти тисяч мікроволокон осідають на одному квадратному метрі поверхні (на підлозі, диванах, ліжку, одязі тощо)
Поки що незрозуміло, як мікропластик впливає на здоров'я.