Чому під пахвами з'являються гульки та як цього позбутися

Дерматологи розповіли про найпоширеніші причини, чому під пахвами можуть з'являтися гульки та уточнили, у яких випадках слід звернутися до лікаря. Про це пише Livestrong.com.

Дивіться також Перевірте, чи немає у грудях ущільнень: як правильно провести самообстеження молочних залоз

Поширені причини виникнення гульок під пахвами

1. Вросле волосся

Якщо ви голитеся під пахвами, не виключено, що у вас вросла волосина. Часто вони виглядають як доволі опухлі прищі. 

Іноді стрижень волосся загинається і проникає в шкіру, що викликає запалення. Коли ви голите це вросле волосся, то ще більше дратуєте шкіру. Внаслідок цього можуть з'являтися маленькі червоні горбки.

Домашні засоби зазвичай допомагають позбутися врослого волосся. Однак варто зробити перерву в голінні, поки гульки не зникнуть. Спробуйте використати теплий компрес, щоб заспокоїти подразнену шкіру.

Щоб запобігти цьому в майбутньому, завжди голіться у напрямку росту волосся (а не проти) і використовуйте зволожувальні засоби. Також регулярно міняйте леза бритви.

2. Акне

Акне найчастіше зустрічається на обличчі, грудях та спині, але може з'явитися і в області пахв. Існують різні типи акне, викликані рядом факторів. Найпоширенішими причинами є бактерії, надлишок шкірного сала, забиті волосяні фолікули та запалення шкіри.

Вугрі можуть з'явитися у будь-якому місці, де є сальні залози. Пахви мають сальні залози, тому вони є легкою здобиччю для випадкових прищів.

Для лікування акне та підбору правильного лікування краще звернутися до дерматолога.

3. Фолікуліт

Наступною причиною, яку слід виключити, зазвичай є фолікуліт. Це поширена шкірна інфекція волосяних фолікулів.

Існує кілька шляхів, як бактерії можуть потрапити до пошкодженого волосяного фолікула та викликати виникнення гульок. До прикладу, можна легко пошкодити фолікул під час гоління або тісним одягом. 

Фолікуліт – поширене захворювання, яким може захворіти кожен. Але найбільше до ризику схильні люди з ослабленою імунною системою, шкірними інфекціями, відкритими ранами чи подряпинами.

У легких випадках фолікуліт може пройти сам собою. Прикладання теплого компресу до пахв кілька разів на день може допомогти. Також дерматологи радять використовувати місцеві антибактеріальні засоби, такі як перекис бензоїлу.

Однак у деяких випадках може знадобитися лікування рецептурними антибіотиками.

4. Гнійний гідраденіт

Ці гульки більш щільні. Вони можуть бути болючими, виділяти гній і повільно гоїтися. Якщо їх не лікувати належним чином, то на шкірі можуть виникнути рубці.

Це хронічне захворювання шкіри, тому його неможливо вилікувати. Але це можна контролювати медичними препаратами. Поговоріть зі своїм дерматологом і він обере найкращий план лікування для вас.

Лікування може включати як місцеві антибактеріальні креми, так і пероральні антибіотики. Крім цього, в деяких випадках лікар також може порекомендувати ін'єкції стероїдів.

5. Збільшення лімфатичних вузлів

Якщо ви відчуваєте припухлість під пахвою або помітили ущільнення, це може бути ознакою проблем із лімфатичними вузлами.

Лімфатичні вузли не опухають просто так – завжди є глибинна причина. Найпоширенішою причиною є інфекція або прийом певних ліків. 

Якщо опухлі лімфатичні вузли не зникають деякий час, потрібно якомога швидше звернутися до лікаря. Адже також це може бути симптомом деяких аутоімунних захворювань або раку.

Також зауважте, що набряклі лімфатичні вузли не повинні бути твердими або болючими на дотик, тому, якщо область тверда і болісна, точно варто піти на огляд до спеціаліста.

6. Кіста

Якщо ви відчуваєте гульку глибоко під шкірою, це може бути кіста. Часом вони бувають болючі, а часом ні. 

Існують сотні різних типів кіст, але епідермоїдні кісти та волосяні кісти є одними з найпоширеніших. Обидва типи утворюються навколо волосяних фолікулів, коли ті засмічуються кератином і клітинами шкіри. Часто причиною цьому є гоління та антиперспіранти.

Більшість кіст доброякісні, однак все одно варто звернутися до лікаря, щоб точно переконатися, що все гаразд.

Безболісні кісти часто проходять самі собою або не вимагають лікування. Деякі кісти, заповнені гноєм чи рідиною, можна дренувати чи лікувати антибіотиками, тоді як інші вимагають хірургічного видалення.