Фізичне, сексуальне або економічне: як захистити себе від насильства та розпізнати жертву

Програмна менеджерка з протидії домашньому насильству фонду ООН з народонаселення Олеся Компанієць стверджує, що ця цифра є суттєво заниженою. Водночас від насильства страждає й багато чоловіків, які не готові про це сказати.

Читайте також На підтримку постраждалих від домашнього насильства виділять 274 мільйона: на що підуть кошти

Хто найчастіше є агресором

Згідно зі світовою статистикою, 1 з 3 жінок на планеті потерпала від фізичного або сексуального насильства. Найчастіше це виявлялося з боку близьких партнерів.

У світі майже третина жінок у віці від 15 до 49 років, які перебувають у стосунках, повідомляють, що зазнавали насильства від їхнього інтимного партера.

Найчастіше від насильства страждають жінки / Фото Unsplash

Історія 8-річного Габріеля

Однієї ночі 8-річного американця Габріеля Фернандеса привезли до лікарні у критичному стані. Батьки стверджували, що хлопчик упав і вдарився головою, коли бавився з молодшим братом. Медики ж діагностували низку травм, яких важко зазнати через звичайне падіння.

Він мав вдавлений перелом черепа. Можна було його намацати. Горло виглядало так, наче його хтось обпалив. Усе лице було в саднах і порізах. Опіки від сигарет, об нього хтось тушив цигарки,
– розповіла медсестра місцевої лікарні Хрістен Естес.

Через останній удар Габріель загинув. Мати і названий батько часто й довго знущалися з дитини – били його, зачиняли у тумбочці наніч, залишали синці.

Ця справа 2013 року сколихнула всі Сполучені Штати Америки. Під суд потрапила мати хлопця – у неї довічне ув'язнення, а співмешканцю загрожує смертна кара. На лаві підсудних опинились й працівники соціальної служби, які знали про насильство, але ігнорували його.

Проблема насильства у світі 

Домашнє насильство не знає кордонів. Очевидно, від побоїв, зґвалтувань, образ і залежності від партнера потерпають й українці.

На жаль, тема домашнього насильства в Україні є однією, напевно, з найбільш критичних з контексту соціальних проблем,
– розповіла координаторка проєктів благодійної організації "100% життя" Софія Предка.

За словами Компанієць, жодна країна у світі не має нульових випадків насильства. Наприклад, у США дуже високий рівень насильства. За даними Організації з економічного співробітництва в Європі, у Сполучених Штатах 25% жінок зазнають насильства.

Як вона зазначила, у Польщі ситуація з насильством значно краща. Наприклад, 13% жінок протягом свого життя зазнають насильства й лише 2% осіб жіночої статі зазнали насильства впродовж останнього року.

Найгіршою ситуація є у Південній Африці. За даними організації "Інтегрована регіональна мережа", від домашнього насильства там страждають 80% жінок.

До теми Захист неповнолітніх жертв: у соцмережах створять онлайн-канали довіри

У розвиненах країнах із ситуацією борються. Однак є й такі, де, схоже, заохочують "квартирні" стусани й сварки.

У Росії, наприклад, ситуація є досить цікавою, бо там насильство декриміналізоване. Це означає, що з 2017 року будь-які побої, стусани в сім'ї, які не призвели до тяжких наслідків, не вважають насильством,
– розповіла Компанієць.

Які є види насильства

Є 4 основних види насильства:

• фізичне – побиття, катування;
• сексуальне – зґвалтування, примус до статевого акту;
• психологічне – лайки, образи, маніпуляції;
• економічне – постійний контроль грошей, позбавлення власних фінансів. 

За словами Компанієць, у суспільстві досі побутує думка, що постраждала може якимось чином провокувати, тобто теж нести відповідальність за насильство. Однак це категорично неправильно, бо 100% відповідальності за будь-який факт, від психологічного тиску до фізичного, несе саме кривдник.

Економічні наслідки для держави

Компанієць зауважила, що домашнє насильство впливає не на кілька життів. Насправді всі види примусу відбирають гроші й у держави. Починається все з малого – відгули на роботі, знижена продуктивність, а закінчується мільйонними збитками для країни.

Насильство несе економічні наслідки для держави / Фото Unsplash

За словами Компанієць, реагування на насильство, та подолання його наслідків саме постраждалими змушує витрачати й державу, й постраждалих, й громаду велику суму грошей. Щорічно Україна втрачає близько 208 мільйонів доларів на подолання наслідків домашнього насильства.

Як розпізнати жертву насильства

Жертву домашнього насильства розпізнати нелегко, але можливо. За словами експертки з питань розбудови муніципальної системи протидії домашньому насильству Яни Пекун, якщо жінка або чоловік, які страждають від насильства, перебувають на роботі, то вони намагаються уникати великих компанії, наприклад під час обідньої перерви. 

Зазвичай такі люди уникають соціуму. У них загострене почуття провини, занижена самооцінка та замкненість. Є й фізичні ознаки – синці, подряпини чи переломи.

Що таке стокгольмський синдром

Засновниця HR studio Софія Папірник розповіла, що сильне пригнічення людини та бажання звести рахунки з життям можуть призвести до депресії. Однак є й інші, менш помітні психологічні фактори. Наприклад, стокгольмський синдром.

Довідка. Стокгольмський синдром – психологічний несвідомий захисний стан, який характеризується прив'язаністю жертви до кривдника. Його виявив шведський криміналіст Нільс Бейрут.

Зазвичай, це жінка, яка звикла думати, що чоловік є точно головою сім'ї. Вони виховувались у так званих традиційних сім'ях, де чоловік наділявся ореолом сили й мужності, а його слово завжди було останнім,
– розповіла Яна Пекун.

Залежність від думки кривдника – це комплекс жертви. Власні почуття та емоції приглушуються під словами іншої людини. Як зауважила Пекун, якщо говорити про комплекс жертви, то зазвичай він виникає при тривалому потерпанні від домашнього насильства в усіх постраждалих осіб.

Залежність від релігійних уставів

Усі ці типи насильства й синдроми відомі для українців. Існує і залежність від релігійних уставів – духовне пригнічення. Наприклад, в ісламі заборонений великий страх Бога та боязнь вчинити гріх або ж харам.

Часто від цього потерпають жінки. Прикладом є західно-африканська країна Буркіна-Фасо. Там 40% населення сповідують анімізм. Це віра в те, що предмети, явища природи й тварини наділені душею. Ще половина тамтешніх мешканців вірують в іслам.

Жіноче обрізання

Жіноче обрізання – жорстока традиція, яка досі існує в Африці та в деяких мусульманських країнах Азії. Дівчинку, очевидно без її згоди, "обрізають" і прирікають на життя без статевого задоволення. Це начебто має забезпечити "цноту до шлюбу" та "подружню вірність". Однак під час такої операції жертва може й загинути.

За даними ВООЗ, наразі у світі живе 200 мільйонів жінок, які постраждали від практики обрізання статевих органів. Навіть у 2021 році жертвами обрізання ризикують стати 4,16 мільйона дівчат.

Читайте також Понад тисячу правопорушень з початку року, – Венедіктова про протидію домашньому насильству

Домашнє насильство в Україні

Міністерка соціальної політики України Марина Лазебна розповіла, що в кожній другій родині, яка перебуває у складних життєвих обставинах, є прояви насильства. Через пандемію COVID-19 ситуація погіршилася.

Ми побачили зростання рівня домашнього насильства. Тільки цього року є сплеск звернень з приводу насильства на 66%,
– розповіла Лазебна.

У поліцію найчастіше звертають саме через випадки доманього насильства. В середньому від проявів насильства протягом кожних 3 годин потерпала 1 людина. Поліція щодня розпочинає близько 13 кримінальних проваджень та складає понад 360 адмінпротоколів за фактами, пов'язаними з домашнім насильством.

Протягом 2020 року поліцейські винесли понад 42 тисячі термінових заборонних приписів. Під контролем поліції перебувають 82 тисячі кривдників.

Як діяти у випадку насильства

Для жертви найкращою порадою є негайне звернення по допомогу. В Україні є безкоштовна лінія – 15-47, де проводять інструкцію щодо того, куди звернутися далі. Дітям варто знати номер дитячої гарячої лінії – 116-111. Якщо ситуація загострена й людина вже потребує захисту, тоді слід телефонувати на 102.

У випадку насильства варто звернутися за допомогою / Фото Unsplash

За словами Компанієць, після цього оператори поліції переводять зв'язок до спеціалізованих мобільних груп. Потім фахівці виїжджають на виклик за адресою розташування постраждалої особи.

Як розповіла координаторка проєктів "100% життя" Софія Предка, серед жінок побутує думка, що звертатися за будь-якою допомогою соромно, неприйнятно або ж страшно.

Через те, що зараз тема домашнього насильства перебуває на вищому рівні обговорення, ніж це було кілька років тому, жінки справді почали звертатися на гарячі лінії, у благодійні організації й різноманітні фонди,
– заявила Предка. 

Люди, як потребують допомоги й не мають фінансової можливості розірвати контакт із кривдником, можуть звернутися до громадських організацій або тимчасово пожити в притулках. Однак в Україні з цим трохи складно.

Компанієць зазначила, що наразі в українській державі існує 11 таких притулків. Це ті, які повністю відповідають міжнародним стандартам.

"Вони є не в усіх областях України. Наприклад, у Донецькій області вже створили 3 притулки для постраждалих, а в Хмельницькій області немає жодного. Їхня географія визначається тим, наскільки гостра потреба була зазначена в кожній області", – розповіла менеджерка з протидії домашньому насильству.

До теми "Без нього я – ніхто": чому жінка повинна бути фінансово незалежною

Варто завжди пам'ятати, що в Україні є закон про запобігання домашньому насильству. Якщо жертва звернеться у правоохоронні органи, то кривдника можуть покарати. 

Зокрема, йому винесуть припис про заборону наближатися до жертви або ж громадські роботи чи навіть арешт.