Дисплазія шийки матки: чому виникає та як лікувати

Чому виникає дисплазія шийки матки

Головна причина розвитку дисплазії шийки матки – вірус папіломи людини (ВПЛ). З сотні типів вірусу папіломи людини близько 40 вражають сечостатеві органи. Різні типи вірусів мають різний ризик розвитку змін у шийці матки, найнебезпечнішими вважаються 16 і 18 типи.

Читайте також: Біль при місячних: чому виникає, як зменшити та коли йти до лікаря

Близько 75% сексуально активних жінок інфікуються ВПЛ протягом життя, але в більшості випадків інфекція минає самостійно і без наслідків.

Два найголовніші фактори залежать від самого вірусу: його типу та часу, протягом якого він перебуває в організмі.

Є ще кілька факторів, які підвищують ризик того, що ВПЛ призведе до дисплазії:

• куріння;
• вік;
• ВІЛ інфекція;
• прийом препаратів, які знижують імунітет;
• велика кількість статевих партнерів;
• наявність інших статевих інфекцій: герпесвірусна інфекція, хламідіоз;
• прийом оральних контрацептивів.

Через те, що дисплазію важко виявити, важливо періодично відвідувати гінеколога та робити тести на ВПЛ. У більшості випадків дисплазію виявляють на скринінг раку шийки матки, коли беруть біопсію після отримання результатів мазка.

Лікування дисплазії шийки матки

Для лікування дисплазії шийки матки можуть використовувати різні способи:

• Аблятивні методики, коли тканина руйнується без отримання гістологічного матеріалу. До цих методик відносяться кріотерапія, лазерна деструкція, СО2-лазер.
• Ексцизійні методики, за яких видаляють тканину з обов'язковим подальшим дослідженням матеріалу. Видалення може відбуватися різними способами, наприклад, лазером або скальпелем, іноді ділянку тканини видаляють спеціальною петлею.

Головна перевага ексцизійних методик – отримання гістологічного матеріалу. Це дозволяє лікарю остаточно оцінити зміни шийки матки та спланувати подальше спостереження та лікування.

Після лікування дисплазії необхідні подальше спостереження в рамках скринінгу або частіші та пильні обстеження за рекомендацією лікаря. Дуже часто для лікування дисплазії призначають різні імуномодулятори, але у закордонних клінічних рекомендаціях вони не фігурують як метод лікування.