Чому не можна довіряти власній пам'яті, особливо білінгвам

Питання, як насправді формуються хибні спогади за таких умов, поставили собі й дослідники. Щоб знайти відповідь, вони провели онлайн-експеримент.

Цікаво Про яку небезпеку свідчить постійна сонливість

Так, вчені виявили, що дезінформація рідною та іноземною мовою однаково формує помилкові спогади. 

Як працюють хибні спогади

Уявіть, що ви приїхали в іншу країну і ненароком стали очевидцем пограбування місцевого магазину. Через добу після того, як це сталося, ви даєте свідчення в поліцейській дільниці. Чи будете ви схильні до хибних спогадів, описуючи події іноземною мовою?

Можна припустити, що люди менше схильні до хибних спогадів при аналізі джерел іноземною мовою, адже в такій ситуації потрібна більш вдумлива обробка. 

Довідка. Працюючи з живими свідками, детективи завжди пам'ятають той факт, що пам'ять людини про минулі події мінлива і нестабільна: під впливом нової інформації та осмислення того, що сталося, вона змінюється. Саме цей феномен називається хибними спогадами.

Вчені провели експеримент 

• У ньому брали участь 56 людей. Вони володіли англійською мовою на рівні не нижче за середній (Intermediate).
• Кожному показували хвилинне відео пограбування автомобіля.
• Після цього вони виконували 4-хвилинне завдання на арифметичні обчислення, яке мало б їх відволікти.
• Потім піддослідні читали свідчення двох "свідків" про пограбування: лише одне із них описував подію російською, інший англійською.
• Кожна з оповідань містила хибні відомості.

Після перегляду відео та прочитання двох текстів випробуваним вимагалося відповісти на кілька запитань рідною мовою. Наприклад, чи була описана в опитуванні подія і в оригінальному відео і чи згадували її в якомусь із двох текстів. Також вони наголошували, наскільки вони впевнені у своїй відповіді.

На основі цього і підрахували ефект дезінформації, який показав, наскільки подальша неправдива інформація спотворила спогади про початкову подію. Крім того, оцінювався ефект неправильної атрибуції джерела – як часто випробувані плутали, чи в обох текстах різною мовою згадували певні факти. 

Важливо Через COVID-19 ви можете по-іншому відчувати біль: що зміниться 

Як мова вплинула на ефект дезінформації

Як виявилося, в цілому ефект дезінформації не відрізнявся для обох текстів. Тобто помилкові факти з обох джерел однаково дезінформували учасників дослідження. У цьому піддослідні часто неправильно приписували деталі, згадані у англійському тексті, іншому джерелу.

Ці результати призводять до того, що обробка інформації у людей, які добре володіють двома мовами, може відрізнятися залежно від мови цієї інформації – білінгви сприймають за правду хибні дані, якщо вони були рідною мовою.

Чому важливо це розуміти

Ці висновки роблять внесок у розуміння процесів обробки інформації та функціонування пам'яті у білінгвів. Відсоток двомовного населення у світі продовжує зростати, але ми, як і раніше, багато чого не знаємо про те, як білінгвізм впливає на когнітивні функції і до яких наслідків це може призводити. Наприклад, у судовій практиці ці помилки пам'яті можуть спричинити до звинувачення невинного.