Чому ми краще запам'ятовуємо стресові ситуації, аніж нейтральні

Дві гіпотези

Найчастіше саме стресові ситуації (наприклад, провалений іспит) залишають "глибокий слід" у пам'яті, ніж ті періоди, коли ми були спокійними та задоволеними. Тобто, подробиці тихої прогулянки в парку забуваємо в той же день.

Увага Вузли на щитоподібній залозі: чому виникають й чим загрожують

Щодо цього у вчених існує 2 гіпотези:

• перша пояснює такий ефект тим, що обидва типи подій зберігаються в мозку зовсім по-різному;
• прихильники другої ж наполягають на тому, що механізми пам'яті в обох випадках однакові.

Щоби пролити світло на це питання, вчені з університетів Рурського (Німеччина) і Пекінського педагогічного (Китай) провели експеримент. Вони залучили 64 добровольці.

Для 33 учасників вони влаштували стресову співбесіду, а 31 волонтер пройшов через такий же досвід, але в дружній і спокійній атмосфері.

І тим, й іншим випробуваним водночас показували 24 різних предмети, наприклад, чашку кави, годинник, маркер і тому подібні. Потім вчені просканували мозок учасників за допомогою функціональної МРТ.

Як запам'ятовування стресових подій працює насправді

Особливу увагу під час томографії вони звертали на мигдалеподібне тіло мозку – воно пов'язане з формуванням емоцій, зокрема страху.

З'ясувалося, що учасники, які пройшли через стресове інтерв'ю, краще запам'ятовували предмети, які їм показували й людей, які розмовляли з ними, ніж ті, які провели співбесіду в спокійній атмосфері. Автори дослідження пов'язують це з особливостями нейронної репрезентації в мозку людини.

Зверніть увагу Особливості роботи мозку: люди не ходять найкоротшими шляхами

Механізми запам'ятовування стресових і приємних подій, на думку вчених, однакові, але перші залишають більший слід у пам'яті, оскільки тісніше "переплетені" з прожитими сильними емоціями в нашому мозку.

Увага! Об'єкти, які відкладаються в пам'яті в нейтральному стані, пов'язані з гіпокампом (ця частина мозку бере участь у навчанні), а ті, що запам'ятовуються під час сильних емоцій, ймовірно, – з мигдалеподібним тілом.

Вчені підкреслюють, що для остаточних висновків потрібні подальші дослідження. Але вже зараз вони висловлюють надію, що отримані результати допоможуть краще вивчити, а отже, і працювати зі стресовими та травматичними спогадами.