Беруть паузу перед відповіддю: нове дослідження психології брехні
Люди схильні сприймати відповіді, які зробили після паузи після питання, нещирими та брехливими. Натомість швидкі відповіді можуть сприймати як правдиві.
Що вказує на брехню співрозмовника
Психологи виявили, що, крім гучності, висоти голосу, час відповіді також може впливати на те, чи сприйме співрозмовник слова за правду.
Читайте також Вперше налагодили двосторонній зв'язок зі сплячими людьми
Науковці провели 14 експериментів у США, Великій Британії та Франції, в яких взяли участь 7 565 людей. З'ясувалось, що у середньому учасники сприймали відповіді після паузи (навіть якщо пауза була декілька секунд) менш щирими, ніж моментальні відповіді.
Як проводили дослідження
Учасники дослідження слухали аудіо чи переглядали відео, де людина відповідала на питання, наприклад, про те, чи сподобався торт, який приготував друг, або про крадіжку на роботі. Учасники мали оцінити щирість відповідей.
Приклад ситуації
В одному з експериментів 562 людини переглядали відео допиту з поліції, в якому підставного актора звинувачували у крадіжці грошей на роботі.
Загалом у 73% випадків, коли співробітник відповідав із затримкою, учасники вважали, що він винен. Але якщо співробітник швидко відповідав, тоді лише у 40% випадків учасники експерименту звинувачували його у злочині.
Пояснення фахівців
Дослідники пояснюють такі результати тим, що, ймовірно, люди вважають, що повільніша відповідь зумовлена розумовими зусиллями — людина придушує очевидну відповідь та вигадує нову брехливу.
Водночас задумливість і нервозність також можуть впливати на швидкість відповіді.
Науковці зауважили, що не слід оцінювати правдивість слів лише за швидкістю відповіді, а й враховувати інші фактори, які можуть впливати на те, чому людина не видає відповідь моментально.